3.4.5. Загострення фронту в зоні проходження струминної течії - структура хмарності на супутниковому зображенні

• На супутниковому зображенні спостерігається область інтенсивного розвитку хмарності (як по вертикалі, так і по горизонталі) у межах фронтальної хмарної смуги, що збігається з максимумом адвекції потенційного вихору на 300 гпа;
• На VIS, IR і WV зображеннях спостерігається щільна хмарність яскраво-сірого кольору (рис.3.45);
• Утворена хмарність може спостерігатися у двох формах:
• неоднорідної структури, у якій спостерігаються Cb хмари;
• хвилеподібної конфігурації, як результат утворення циклонічної завихреності;
• Ці хмарні утворення значно яскравіші, ніж навколишня хмарність;
• В тилу фронтальної хмарної смуги на WV зображенні проходить вісь струминної течії, що розташовується перпендикулярно хмарній смузі, що також спостерігається й на IR зображенні.

.

Рис.3.45. Розподіл хмарності у зоні проходження струминної течії

Хмарна смуга холодного фронту розташовується уздовж західного узбережжя Ірландії в напрямку північної Атлантики (рис.3.46). Область інтенсивного розвитку хмарності спостерігається на північному заході Ірландії (приблизно 57п.ш./18з.д.). Струминну течію, що наближається, можна спостерігати на IR і WV зображеннях у вигляді волокнистої хмарності верхнього ярусу (приблизно з 55п.ш./34з.д. до 51п.ш./17з.д.). Крім цього, темна область на WV зображенні в напрямку до Ірландії характеризує суху повітряну масу на циклонічній стороні осі струминної течії.

На другому прикладі (рис.3.47) показано той же процес, що спостерігався близько 58п.ш./4з.д. Хмарна смуга холодного фронту знаходиться над Атлантикою і потім повертає на північ. На WV зображенні область інтенсивного розвитку хмарності має сіруватий колір, характеризуючи таким чином те, що максимум вологості зосереджений у нижніх шарах тропосфери. Холодний фронт має вигляд білої широкої смуги й має хмарність конвективного характеру. Струминна течія, що наближається, добре спостерігається на IR і WV зображеннях по волокнистій хмарності над районом Атлантики (приблизно від 42 п.ш./35з.д. до 48п.ш./27з.д.). Крім цього більш темна область спостерігається на WV зображенні на циклонічній стороні струминної течії, що показує вторгнення сухої повітряної маси.

12 серпня 2005/12.00 UTC - Meteosat 8 IR 10.8 зображення	12 серпня 2005/12.00 UTC - Meteosat 8 WV 6.2 зображення
Рис.3.46. Розвиток хмарності у зоні струминної течії

24 серпня 2005/03.00 UTC - Meteosat 8 IR 10.8 зображення	24 серпня 2005/03.00 UTC - Meteosat 8 WV 6.2 зображення
Рис.3.47. Вторгнення сухої повітряної маси у зоні струминної течії

Зовнішній вигляд на AVHRR зображенні

• На зображеннях каналу 1 і каналу 2 спостерігається більше деталей у структурі хмари, ніж на Meteosat VIS зображенні, але в той же час не спостерігається між ними великих відмінностей. На зображенні в каналі 2 спостерігається більший контраст між земною й морською поверхнями, ніж у каналі 1 або на Meteosat зображеннях.
• Хмарна структура на зображеннях каналів 4 або 5 (рис.3.48) є подібною до зображень із супутника Meteosat IR, але дозволяє одержувати деякі деталі, особливо, в області загострення фронту.
• RGB-комбінації каналів (рис.4.49) дозволяють одержати швидкий детальний огляд хмарності.
• Певні маніпуляції із зображеннями (каналами) (третій ряд, праворуч) дозволяють одержати певні особливості розподілу хмарності, особливо в області струминної течії і загострення фронту (рис.3.50).

У випадку загострення фронту хмари верхнього й середнього рівня добре спостерігаються на AVHRR зображеннях.
На зображенні в третьому ряді праворуч показано результат комбінації: канал 3B - канал 1. Це штучно отримане зображення дозволяє розпізнати на зображенні зони хмарності з розміром часток >= 10µm. Хмарність струминної течії (з розміром кристалів >=10µm) дуже помітна.

07 лютого 2000/06.52 UTC - NOAA RGB зображення (канали 3, 4 і 5)	07 лютого 2000/06.52 UTC - NOAA CH5 зображення;
Рис.3.48. RGB та CH5 зображення з супутника NOAA

На зображеннях, показаних вище, хмарність струминної течії розташовується паралельно 50° північної широти. Полярна струминна течія перетинає полярний фронт близько до островів Сцилли (південно-східна Англія). Загострення фронту над східною Ірландією і Ірландським морем проявляється у вигляді улоговини в полі хмарності.

08 лютого 2000/14.28 UTC - NOAA RGB зображення (канали 3, 4 і 5)	08 лютого 2000/14.28 UTC - NOAA RGB зображення (канали 1, 2 і 4); Інтенсифікація фронту над східною Ірландією й Ірландським морем
Рис.3.49. RGB зображення з супутника NOAA

На зображеннях, розташованих на рис.3.48,3.49, хмарність струминної течії простягнулася від Біскайської затоки до Бельгії й перетинає полярну течію у точці 52 п.ш./10 з.д (над Німеччиною). Загострення фронту спостерігається над північним сходом Голландії й Німецькою бухтою.

08 лютого 2000/14.28 UTC – NOAA CH5 зображення	08 лютого 2000/14.28 UTC - NOAA CH1 - CH3 B зображення
Рис.3.50. CH5 та CH1 - CH3 B зображення з супутника NOAA

На зображеннях на рис.3.50 хмарність верхнього й середнього ярусів має відтінки від сірого до білого кольорів, відповідно. Хмарність нижнього ярусу й земна поверхня мають темно-сірий і чорний кольори. На зображенні праворуч області сірого і білого кольорів характеризують кристалічну хмарність (хмарність струминної течії від Біскайської затоки до Бельгії) або райони з великою ймовірністю випадіння опадів. Фронтальна хмарність над Північним морем, Німеччиною й Францією добре спостерігається на зображенні праворуч. Процес інтенсифікації фронту відбувається над Північним морем у районі узбережжя Німеччини й характеризується опуклого виду хмарністю.

На зображеннях на рис.3.51, розташованих нижче, спостерігаються сутінки. Фронтальна зона, хмарність струминної течії, а також область загострення фронту мають колірну гаму від світло-сірої до білої. Контраст між земною й морською поверхнею краще видно на зображенні каналу 2 (праворуч).

08 лютого 2000/14.28 UTC - NOAA CH1 зображення	08 лютого 2000/14.28 UTC - NOAA CH2 зображення; Загострення фронту над Німеччиною й Голландією
Рис.3.51. CH1, CH2 B зображення з супутника NOAA